Острозька брама мiста Рiвне XVII ст.

Острозька брама не збереглася до наших днів. Сьогодні, шляхом накладанням старих мап на сучасні, визначено місце знаходження брами.

На гербах міста Рівного ми бачимо зображення Острозької брами починаючи з XVIII століття. Опираючись на інші барбакани, ми змогли відтворити браму Рівного у віртуальному просторі. Тепер турист зможе встановити собі на смартфон додаток, за допомогою якого, на місці реального розташування пам’ятки побачити, як вона виглядала в час свого функціонування.

Невідомо, коли була побудована Острозька брама Рівного. Про неї, як кам’яну споруду є згадки в інвентарях міста XVIІІ століття. Ймовірно, її побудовою займався князь Олександр Острозький, який вибрав місто Рівне, як одну зі своїх резиденцій і, швидше за все, здобув йому Магдебурзьке право. Звісно, брама існувала і раніше, але вона була дерев’яною, як і саме місто та замок князів Острозьких.

Коли Олександр отримав від батька Василя-Костянтина Острозького м. Рівне, йому потрібно було укріпити місто від нападів і додати своїй резиденції статусності. Тут були збудовані дві кам’яні вежі – Острозька і Клеванська (Дубенська). Північна ж лишилася дерев’яною.

Коли місто потрапило у підпорядкування Російської імперії, місцеві адміністрації виробилиі герб місту у вигляді трьох об’єднаних брам, основною з яких, мабуть, стала Острозька. Можливо що місто мало подібний герб і під час перебування в Речі Посполитій, але до нас подібного герба не потрапляло (ми знаємо що раніше місто використовувало в своєму гербі родові знаки князів Острозьких та Замойських).

На гербі XVIІІ ст. ми бачимо Острозьку браму в центрі композиції, вона прямокутна, має арковий проїзд обрамлений рустом, зверху бачимо вікно бо боках якого дві бійниці. Завершується вежа карнизом і бойовими зубцями, над якими видніється дах, можливо покритий черепицею. Саму вежу розібрали в середині ХІХ століття, коли будували через місто Києво-брестське шосе.

Розміри і параметри Острозької брами ми можемо побачити на плані який створив у кінці XVIІІ століття архітектор князів Любомирських Якуб Бургіньйон. Ще один план міста Рівного, на якій зображено браму, створили російські чиновники перед тим як в місто мало зайти Києво-Брестське шосе у середині ХІХ століття. Пропорції і розміри брами однакові, лише бачимо що у XVIІІ столітті вежа стояла над самою водою каналу, а через 50 років до води вже було метрів 5-7.

Це наразі вся інформація про Острозьку браму яку ми маємо на сьогодні. Тому в процесі відтворення Острозької брами Рівного ми використали всю інформацію озвучену вище, а також використали збереженні на сьогодні брами які будували князі Острозькі. Найближчими до архітектури Острозької брами Рівного були вежі збудовані в Межиричі та Старокостянтинові.

Обидві ці вежі мають квадратну форму, а Заславська брама в Межирічі, так як і в Рівному, була вмонтована в земляний вал (в Старокостянтинові від вежі йшов мур). Тому в процесі реконструкції було використано зовнішній вигляд цих брам. Фасадна частина була взята з Межиріча, а склепіння з Старокостянтинова. Самі ж внутрішні ворота ми взяли з Межиріцького монастиря, де вони збереглися автентичними з XVI ст.

Черепицю ми використали з вежі Клеванського замку князів Чорторийських. Характерною особливістю всіх оборонних веж перед якими була водойма, був підйомний міст.

Наступною локацією буде місто Остріг де турист зможе побачити Луцький і Татарський барбакани зведені у XVІ ст. Внаслідок того, що башти виконували одні і ті ж самі функції — оборонної башти і міської брами — вони дуже подібні.


Волинськi барбакани

Проєкт "Волинські барбакани" реалізується в рамках партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Український культурний фонд

Інші партнери:

  • Державне агентство розвитку туризму України
  • ТОВ «Княжий Острог»
  • ГО «ОстАрт»
  • ГО «Мануфактура креативних індустрій»

При укладанні туристичного маршруту в проєкті використано наявні брами та барбакани на території Великої Волині, що включає в себе Волинську, Рівненську, частково Львівську, Хмельницьку, Тернопільську та Житомирську області.

У Львівській, Житомирській і Тернопільській частині Волині барбаканів до нашого часу не збереглося. Саме тому в проекті використовуються надбрамні вежі в Луцьку (замкова брама), Олиці (Луцька брама міста Олика), Дубно (Луцька брама міста Дубно), Острозі (Луцька і Татарські брами міста Острога), с. Межиріч (Заславська брама), Старокостянтинів (замкова брама) та віртуально відтворена Острозька брама м. Рівного, яка ще в давнину стала гербом міста.

Україна завжди була в європейському контексті. Завдяки використанню досягнень європейських архітекторів на території України, в Середньовіччі з’являється європейський тип замків – донжон. Пізніше замки і міста обводяться муром, а в’їзди підсилюються таким оборонними спорудами, як брами з вежами над ними та передбрамними прибудовами, які отримали ще одну назву - барбакани.

Барбакан - це в’їзна брама до міста чи замку, яка має оборонну передбрамну добудову у вигляді круглої чи квадратної у плані вежі або муру з брамою. Для того, щоб потрапити в місто, треба було пройти через дві брами нижньої частини барбакану – зовнішню і внутрішню. Хоч назва проекту і звучить «Волинські барбакани», проте сам термін «барбакан» є дещо неврегульованим.

Оборонні споруди, які прикривали підступи до воріт, могли мати різні форми. Оскільки в багатьох країнах велику популярність мали напівкруглі в плані побудови, то здебільшого за ними і закріпилася назва «барбакан».

Однак, наприклад, в Італії такий термін взагалі не був відомий – там всі споруди з брамами називали «равелінами», тобто так, як у нас називають тільки трикутні зовнішні споруди вже бастіонної епохи. В оригіналі ж равеліни – це і були барбакани. Таку назву вони мали, ймовірно, через те, що заставляти нападників обходити перешкоду і закручували шлях, не даючи їм прямо атакувати головні ворота.

В Італії чотирикутні равеліни (по суті – барбакани) зустрічаються дуже часто.

Частина істориків архітектури схильні вважати, що навіть барбакани Острога і Дубна логічніше було б називати вежами або баштами. Вони були побудовані тими, хто вже був знайомий з деякими особливостями бастіонної фортифікації, тому що барбакан у своїй основі передбачає окремо стоячу оборонну споруду, винесену за межі мурів.

Тому в князівстві Острозькому витворився свій оригінальний тип оборонних споруд, який не можна віднести до жодного з означених вище варіантів.

Тут в одному приміщенні поєдналися і міська брама, і передбрамне укріплення. У випадку Острога і Дубна – це все ж одна вежа, яку висунули назовні, і в них є й особливість – наявність бічних виступів у лицьовій частині.

Вони дуже схожі на орільйони ранніх бастіонів. Ці виступи робили для того, щоб убезпечити фланки. В баштах таке застосовували вкрай рідко. Здебільшого, це вже бастіонна особливість.

Оскільки термін «равелін» в Україні не набув великого поширення (в основному надбрамні споруди називали «баштами», «вежами» чи «барбаканами»), а «вежі» та «башти» не відображали того, на що ми хотіли вказати, тому в проєкті було вирішено використовувати термін «барбакани».

ДАЛI БУДЕ...